У сучасних умовах трансформації освітнього середовища педагоги дедалі частіше стикаються не лише з методичними, а й із комунікативними та організаційними викликами. Зростає потреба в таких формах підтримки, які дозволяють осмислювати практичний досвід, аналізувати складні робочі ситуації та знаходити рішення без тиску й оцінювання. Саме цю функцію виконує супервізія як професійний інструмент розвитку.

У межах міжнародного проєкту «Стійкі вчителі, стійкі діти», що реалізується Об’єднанням «Агенція розвитку освітньої політики» за підтримки благодійної організації Brot für the World («Хліб для світу»), супервізійні зустрічі є системною частиною супроводу педагогів. Вони спрямовані на підвищення професійної усвідомленості, розвиток навичок аналізу власної практики та зміцнення колегіальної взаємодії.

16 листопада відбулися супервізії для 1 та 2 груп учасниць проєкту. Проведення зустрічей попри повітряні тривоги та перебої з електропостачанням засвідчило високий рівень залученості педагогів і актуальність супервізій саме в умовах нестабільності.

Зміст супервізій був зосереджений на розгляді реальних професійних ситуацій, з якими стикаються вчителі у щоденній роботі. У центрі уваги були:

• складні комунікативні кейси у взаємодії з учнями та батьками;
• прийняття рішень у ситуаціях конфлікту або невизначеності;
• труднощі командної взаємодії в педагогічних колективах;
• пошук ефективних моделей професійної поведінки в умовах підвищеного навантаження;
• розвиток навичок рефлексії та взаємного професійного навчання.

Важливою особливістю супервізій стало живе обговорення кейсів учасниць, побудоване на принципах безпеки, добровільності та поваги до досвіду кожної. Аналіз конкретних ситуацій дозволив перейти від абстрактних узагальнень до практичних рішень, а також сприяв формуванню спільного професійного знання всередині груп.

Практичну частину зустрічей доповнила арттерапевтична вправа «Квітка», яка використовувалася як інструмент символічного осмислення власного професійного стану та ресурсів. Через роботу з образом учасниці досліджували баланс між навантаженням і відновленням, умовами зростання та факторами, що підтримують їхню професійну життєздатність. Такий підхід сприяв зниженню напруження та підвищенню рівня усвідомлення власних потреб.

Проведені супервізії підтверджують ефективність поєднання аналітичного розбору практичних кейсів із арттерапевтичними методами. Супервізія в цьому форматі виступає не лише як інструмент підтримки, а і як простір професійного розвитку, що сприяє підвищенню адаптивності педагогів та стійкості освітніх спільнот загалом.